- дзвякання
- —————————————————————————————дзвя́канняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
дзвякання — я, с. Дія за знач. дзвякати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
дзвяк — I у, ч. Те саме, що дзвякання. II виг. 1) Звуконаслідування, що означає звук від удару (по металевих або скляних предметах). 2) Уживається як присудок за знач. дзвякати і дзвякнути … Український тлумачний словник
дзвякіт — коту, ч. Те саме, що дзвякання … Український тлумачний словник
задзвякати — аю, аєш, док. 1) Почати дзвякати. 2) Видати звуки дзвякання; дзвякнути (про металеві, скляні та інші предмети) … Український тлумачний словник